Інтермецо — Тлумачний словник української мови

Інтермецо, невідм., с.

1. інструментальна п'єса довільної будови, яку виконують між окремими частинами опери, іноді — самостійний оркестровий епізод в опері.

2. музична п'єса, що є вставним номером серед інших п'єс (іншого характеру і настрою).