Інспектор — Тлумачний словник української мови

Інспектор, А, Ч.; у зверт. Інспекторе. службова особа в державних установах, на підприємствах, у громадських організаціях, що здійснює нагляд за правильністю чиїх-небудь дій, контролює дотримання яких-небудь правил.

Інспекторство, Інспекторський, Інспектувати, Інспектування, Інспектура, Інспекція, Інспекційний.