Інкубація — Тлумачний словник української мови

Інкубація, -ї, ж.

1. Виведення з яєць пташенят, з ікри — мальків риб, з грени — гусені шовковичного шовкопряда.

2. Проміжок часу, що проходить між зараженням організму збудниками певних інфекційних хвороб і появою ознак захворювання.

Інкубаційний період.