Інгаляція — Тлумачний словник української мови

Інгаляція, ї, ж.

1. метод лікування (переважно органів носоглотки) шляхом вдихання морського, гірського повітря, випаровувань хвойного лісу тощо, а також введення лікарських речовин у вигляді пари, аерозолів тощо.

2. лікувальна процедура, переважно із застосуванням інгалятора.