Інверсія — Тлумачний словник української мови

Інверсія, ї, ж.

1. лінгв. зміна звичайного (нормального) порядку слів у реченні з метою виділення тих чи інших його членів; порушення звичайного порядку слів, зумовлене логічними, стилістичними або ритмічними вимогами.

2. мат. розташування двох елементів у зворотному порядку.

3. псих. переорієнтація мотивів, потреб і т. ін. особистості; найчастіше термін використовується на означення сексуальних збочень, а також перестановки подій у сновидіннях.

4. хім. розщеплення складних цукрів на прості під дією кислот.

5. підвищення температури повітря замість звичайного її зниження в атмосферному шарі.

— інверсійний.