Імунітет, -у, ч.
1. мед., біол. несприйнятливість організмів до збудників інфекційних хвороб та впливу деяких отрут.
2. виключне право, що надається особам, які посідають особливе становище в державі, не підлягати деяким загальним законам.
— звільнення дипломатичних працівників від деяких правових норм тієї держави, в якій вони акредитовані.
— Податковий імунітет — звільнення від сплати податків деяких юридичних чи фізичних осіб згідно з національним або міжнародним правом.
— Імунний, Імунізувати, Імунізація, Імунізаційний, дієприкм. Імунізований.
Імунітет в інших словниках
| Імунітет — Великий тлумачний словник сучасної української мови |