Імплантація — Тлумачний словник української мови

Імплантація, і, ж., мед.

1. У вищих ссавців і людини — природне або штучне вкорінювання зародка в слизову оболонку матки.

2. пересаджування донорських або штучних органів і тканин у організм людини чи тварини з наступним їх приживленням.

Трансплантація.

Імплантувати.