Іко́на, и, ж. живописне (рідше мозаїчне або рельєфне) зображення бога, святих, біблійних сюжетів, які є предметами релігійного вшанування, поклоніння. Іконопоклоніння існує в православ'ї, католицизмі, ламаїзмі, буддизмі. Мн. бови, богомаз (ремісничої роботи).
— Іконний.
Ікона в інших словниках
| Ікона — Словник чужомовних слів і термінів |