Ідеалізм, -у, Ч.
1. Один із двох головних напрямів у філософії, який, на противагу матеріалізму, визнає первинним не природу, буття, матерію, а дух, свідомість, ідею, відчуття.
— Ідеалістичний, Ідеалістичність, Присл. Ідеалістично.
2. Схильність до прикрашання (ідеалізації) дійсності.
Ідеалізувати, -ую, -уєш, Недок. і Док. Уважати когось, щось кращим, ніж є в дійсності; приписувати кому, чому-небудь ідеальні властивості.
— опоетизовувати, прикрашати, прикрашувати, романтизувати.
— Ідеалізація, Ідеалізатор.