Ячмінь — Тлумачний словник української мови

Ячмінь

Ячмінь', Мену, Ч. злакова рослина.

Ячмінець, Ячмінка, Ячмінний, Ячний, Йчник, Ячниця, Ячнище, Яшний, Яшник, Яшниця, Яшнище.

Ячмінь, меня, ч., розм. гостре гнійне запалення волосяного мішечка вії та сальної залози краю повіки.

Ячмінець