Ясний, -а/а, -е/е.
1. який випромінює багато світла.
2. нічим не затемнений; (про воду) чистий, прозорий; (про колір) світлий.
3. перен. радісний, веселий, нічим не затьмарений.
4. який добре видно, чути, який легко сприйняти, розрізнити.
5. (про голос, вимову) виразний; (про почерк, шрифт) чіткий.
6. зрозумілий, який не викликає сумнівів; очевидний.
7. перен. (про розум) здатний логічно думати; проникливий.
— Ясненький, Яснесенький, Яснина, Яснитися, Ясність, Ясніти, Яснішати, Ясно, Яснота, Яснуватий.
— Щоб він (вона, воно) горів (горіла, горіло) ясним вогнем (вогнем, полум'ям) — побажання зла комусь, вираження незадоволення з приводу чогось;
— Ясна голова; Ясний розум у кого — про того, хто здатний розумно мислити, чітко висловлювати думки;
— Ясна річ (вставн. сл.) — очевидно.
Ясний в інших словниках
| Ясний — Фразеологічний словник української мови |