Ярмо, -а, С.
1. Упряж для великої рогатої худоби у вигляді дерев'яної рами, яку надягають на шию тварин і замикають занозами.
2. Перен. Панування, пов'язане з гнітом, гнобленням; іго.
3. Частина магнітного кола електричної машини, яка з'єднує між собою його полюси.
— Запрягати в ярмо — поневолювати когось;
— Накладати (накласти, надівати, надіти) ярмо на [свою] шию (на собі) — брати на себе важкий тягар, непосильну ношу, зайвий клопіт.