Ява — Тлумачний словник української мови

Ява1, яви, ж. реальна дійсність;

  • Яв. явий

— явище, явка, являтися, явний, явність, явно, явочний.

Явочним порядком — без попередньої згоди, дозволу, самовільно.

Ява2, и, ж., театр. частина драматичного твору (вистави), в якій склад дійових осіб не змінюється.

— явлений, явлення, являти(ся).