Юроа — Тлумачний словник української мови

Юроа, й, ж. безладне скупчення людей; група, гурт; не-герої; скупчення тварин, птахів; зграя, зграйка.

Юротися, Юртуватися; Юроище.

Юрма.

Юрмисько, Юрмитися, Юрмище.