Ювелір — Тлумачний словник української мови

Ювелір, а, ч. Майстер, що виготовляє прикраси, побутові предмети з дорогоцінних металів, каменів.

— ювелірний, ювелірність, ювелірно, ювелірство.

— ювелірний камінь — камінь, з якого виготовляють прикраси, художні вироби.