Щедрий, а, е.
1. який охоче подає матеріальну допомогу; який нічого не шкодує для інших; не скупий.
2. перен. багатий на щось, наявний у значній кількості, інтенсивний.
— Щедритися, Щедрість, Щедрішати, Щедро, Щедрота, Щедротний, Щедротно.
— Від щедрот своїх [давати, дарувати і т. ін.] — давати за власним бажанням і можливостями.