Щока, й, ж.
1. бічна частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи.
2. бокова частина якогось предмета, деталі, частини механізму; частина морди, голови у тварин, у риб.
— Щічка, Щічний, Щоковий, Щоковина.
— За обидві щоки уминбти (уплітати) — жадібно їсти; Рум'янець (рум'янці) на всю щоку — яскравий рум'янець як ознака здоров'я, молодості і краси; Щоки [аж] горить (пашать, зайнялися, спалахнули і т. ін.) — про вияв крайнього збудження від сорому, гніву, радості.