Щит, а, ч.
1. ручна захисна округла чи прямокутна площина переважно у старовинних вояків та у теперішніх охоронців правопорядку.
2. огорожа, пристрій у вигляді металевих плит або збитих докупи дощок, призначених для різних охоронних цілей.
3. дошка, на якій розміщуються різні предмети для показу.
4. техн. пристрій для розподілу електричної енергії.
5. геол. найдавніша частина суші.
— повертатися (повернутися) з Щитом — бути, повертатися переможцем; повертатися на Щиті — бути переможним у бою.
— прохідницький Щит — гірнича машина для пробивання шахт і тунелів.