Щабель — Тлумачний словник української мови

Щабель

Щабель, -я, ч.

1. Поперечний брусок драбини; поперечка в драбині воза; східець.

2. Перен. Рівень, етап розвитку; розряд у тому, що має градацію.

3. Кожний звук музичного ладу.

— Щабельок, Щаблина, Щаблинка, Щаблястий

Щабель в інших словниках

Щабель — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Щабель — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31