Шпаркий — Тлумачний словник української мови

Шпаркий, а, е.

1. швидкий (про людину), який швидко працює, рухається; прудкий; (про мотив, мелодію) жвавий, меткий, спритний.

2. значний за ступенем вияву; сильний; (про слово, відповідь та ін.) різкий; (про розум) бистрий; палкий, пристрасний, жагучий.

Шпаркенький, Шпаркенько, Шпарко.

Шпаркий до діла — здатний якісно і швидко виконувати роботу.