Шнур, -а, ч.
1. кручена, зсукана або плетена мотузка.
2. електричний провід в ізоляційній оболонці.
— Бікфордів шнур.
— Шнурівка, Шнурівочка, Шнурований, Шнуровий, Шнуровиці, Шнурок, Шнурочок, Шнурувальний, Шурування, Шнуруватися.
— По шнуру — рівно, в одну лінію;
— На шнурок не втримати (не вдержати) когось — ніякою силою не втримати когось;
— Ходити (бути) [як] на шнурку — відчувати залежність, бути як у неволі;
— Брови на (по) шнурочку (як шнурочки, як шнурочок) в кого, чиї — тонкі, гарні брови.