Шеф — Тлумачний словник української мови

Шеф, а, ч.

1. керівник установи, відділу, старший серед працюючих разом.

2. особа чи організація, яка здійснює нагляд, допомогу військовим частинам, школам, медичним установам тощо.

— шефство, шефствувати, шефський.