Шептати — Тлумачний словник української мови

Шептати, шепчу, шепчеш, недок. говорити, розмовляти дуже тихо, не вголос; передавати чутки; промовляти приворот, наговір.

Шепіт, Шепітний, Шепнути, Шепотання, Шепотати(ся), Шепотіти(ся), Шепотіння, Шепотнути, Шепотун, Шептунка, Шепт, Шептання, Шепта-тися, Шептій, Шептун, Шептунка, Шептуха