Шелюга — Тлумачний словник української мови

Шелюга, й, ж. верба гостролиста і зарості її.

Шелюг, шелюги, шелюжина, шелюжиння.

Червона шелюга — красноталь, червоний верголіз.

Шелюговий, шелюгування, шелюгувати.