Шарнір — Тлумачний словник української мови

Шарнір, а, ч.

Рухоме з'єднання двох частин механізму, що дає змогу одній частині обертатися навколо другої.

  • Рухатися (обертатися і т. ін.), як (мов, ниче і т. ін.) на тарифах (на шарнірі) — рухатися легко, вільно.

— шарнірний, шарнірно.