ШАНА, и, ж.
Ставлення до когось з повагою, що ґрунтується на визнанні чиїхось позитивних якостей; увага, виявлена комусь з боку суспільства або окремих людей; почесті.
Ф шани здобути (зажити і т. ін.) — досягти поваги, дожити до почестей.
— Шаноба.
— При всій шанобі до кого — незважаючи на визнання чиїхось заслуг.
— Шанобливий, Шанобливість, Шанобливо, Шанований, Шановливий, Шановний, Шанувальник, Шанувальниця, Шанування, Шануватися.
— Вам шанування — усталена форма вітання; Прошу любити й шанувати — жартівлива формула знайомства.