Шал, у, ч.
Надмірне збудження, хвилювання, відчайдушна відвага, запал, молодецтво; виявлення великого й сильного почуття (нестримний гнів, лють); навальність, стрімкий рух, бурхливий перебіг явища природи, стихії.
— Шаленець, шалений, шаленіння, шаленість, шаленіти, шаленіючий, шалено, шаленство, шаліти, шаліючий, шальга.
— як (нембв і т. ін.) Шалоний — у стані надмірного збудження.
Шал в інших словниках
| Шал — Великий тлумачний словник сучасної української мови |