Шабля — Тлумачний словник української мови

Шабля, і, ж.

Холодна зброя з довгим зігнутим сталевим клинком і гострим кінцем; одиниця підрахунку кількості бійців.

— шабелька, шабельний, шабельник, шабельтас, шаблюка.

В шаблі! — команда кавалеристам іти на бій, оголивши зброю.