Чинбар — Тлумачний словник української мови

Чинбар, -а, Ч. — ремісник, який чинить, обробляє шкіри, шкіряник.

Чинбарити, Чинбарний, Чинбарня, Чинбарство, Чинбарський, Чинбарювання, Чинбарювати.

Чинити1, -ню, -ниш, недок. — діяти, здійснювати, робити що-небудь, займатися чим-небудь.

Чинення, Чинитися, Чинний, Чинник, Чинність.