Чин, у, ч.
1. спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, щось відбувається.
- Першим чином — передусім, спочатку, в першу чергу;
- Таким чином — так; отже.
2. службовець певного рангу.
3. черговий розряд у військовій або цивільній службі, що надає службовцю якихось повноважень і відповідальності.
— Чиновний, Чиновник, Чиновництво, Чиновницький, Чиновничок, Чиновність, Чинодрал, Чинок, Чинолюбний, Чинолюбність, Чинуша.
Чин в інших словниках
| Чин — Словник чужомовних слів і термінів |
| Чин — Фразеологічний словник української мови |