Черк, виг. розм. присуд. сл. наслідування різкого миттєвого звуку з шумом від тертя одного предмета об інший; перен., діал. мить.
— Черкання
— Черкати
— Черкатися
— Черкіт
— Черкнути(ся)
— Черконутися
Черк в інших словниках
| Черк — Великий тлумачний словник сучасної української мови |