Чека — Тлумачний словник української мови

Чека, -и, ж.

Стержень, яким закріплюють з'єднання частин машин і механізмів; запобіжник ручної гранати.

Чека, невідм., ж. озвучення російської абревіатури «ЧК» («надзвичайна комісія ...»).

Чекіст, Чекістка, Чекістський.