Чвак, чвак-чвак, виг., як присудк., сл. наслідування звуку, що супроводжує ходіння по болоті, багнистих місцях.
— чавкати, чвакання, чвакати, чвакнути, чвакотіти.
Чвак, чвак-чвак, виг., як присудк., сл. наслідування звуку, що супроводжує ходіння по болоті, багнистих місцях.
— чавкати, чвакання, чвакати, чвакнути, чвакотіти.