Чаша — Тлумачний словник української мови

Чаша, -и, ж. старовинна посудина округлої форми для пиття.

  • Випивати (випити) [добра], [гірклі] повну [всю] чашу до дна — зазнати багато страждань;
  • Класти (покласти) на чашу ваги — використовувати що-небудь.

Чашечка, Чашка, Чашковий, Чашник, Чашолисток, Чашоподібний, Чашечкоцвітий.