Ціль — Тлумачний словник української мови

Ціль

Ціль, і, ж.

1. предмет, місце, істота, мішень, куди спрямовується постріл, удар, кидок тощо.

2. мета; чого прагнуть, чого намагаються досягти.

Мати ціль — мати на меті (метою).

— Цілити(ся), Цілький, Цількість, Цілко, Цілити(ся), Цільний. Цільно, цільовий.

Ціль в інших словниках

Ціль — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Ціль — Фразеологічний словник української мови
Ціль — Словник чужомовних слів і термінів

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31