Цар, я, ч.
Загальна назва володаря країни, території; монарх країни.
Без царя в голові — людина, яка здатна на несерйозні, безсоромні, нерозумні вчинки.
— Царат, Царевоєць, Царевоєство, Царевоєця, Царевоєчий, Царевоійниця, Царевич, Царедворець, Царедворка, Царенко, Царени, Царизм, Царик, Царист, Царистський, Царити, Ца-риха, Цари, Царицин, Цариця, Царів, Царівна, Царствений, Царственість, Царствено, Царствіє, Царство, Царствувати, Царствуючий, Царський, Царювання, Царювати.
— Ца- (у вічі) кому, Цвірінькати в бчі (у вічі) — висловлювати невдоволення кому-небудь з чогось.
— Цвікнути цвіргнь, Цвірінь-цвірїнь (внг.) — наслідування звуків цвіркуна, птахів, дітей.
— Цвірінчати, Цвірінькати, Цвіркати, Цвенькати, Цвіготати, Цвірінчання, Цвірінькання, Цвірінькнути, Цвірінькотання, Цвірінькотати, Цвірінькотіти, Цві-рінькотіння, Цвіркання, Цвіркати, Цвіркнути, Цвірконути, Цвіркотання, Цвіркотати, Цвіркотіти, Цвіркотіння, Цвіркотіти, Цвіркун, Цвіркунець, Цвіркунів, Цвіркунчик, Цвірчання, Цвірчати.