Хорт — Тлумачний словник української мови

Хорт, хірт, хорта, ч. мисливський собака, худий, високий, тонконогий, з видовженим тулосом, довгою гострою мордою і з прямою шерстю.

— хортени, хортик, хортиця, хортище, хортовий, хортичий.