Хибати — Тлумачний словник української мови

Хибати, аю, аєш, недок, розм. гнидатися, хитатися, не зупинятися на місці; що переміщати щось із боку на бік, згори вниз хилитати, хилити, хитати, хитатися.

— хибатися, хибкий, хибкість, хибливий, хибнути, хибувати.

— не хибні кого (хто), що (хтось, щось) — хтось, щось не мине кого-небудь; ще цього [не] хибувало — ще цього бракувало.

— фізична вада.