Хвоя — Тлумачний словник української мови

Хвоя, ї, ж., збірн. голчасте або лускате листя сосни, ялини, кедра, модрини тощо; шпильки, голки; гілля хвойного дерева; один листочок із такого дерева, голка, шпилька.

Хвоїна, Хвоїнка, Хвоїновий, Хвойний, Хвойник.