Хвиля, -і, ж.
1. рухомий вал на водній поверхні, що створюється вітром або від падіння у воду якоїсь фізичної субстанції, взагалі коливальний рух у фізичному середовищі.
2. перен. те, що рухом або формою нагадує водяний вал: Зелені хвилі хлібів; Хвилі туману, звуків, пахощів і т. ін.
Див вибухова хвиля — різке коливання повітряних мас внаслідок вибуху; Високі хвилі, Короткі хвилі — електромагнітні (радіо) хвилі.
— Хвилястий, Хвилястість, Хвилясто, Хвилька, Хвильний, Хвильно, Хвильовий, Хвильчастий.
2, ж. заст. — хвилина.
— Хвинтити, нчу, нтиш, недок., розм. підкреслювати свою зверхність, бундючитися.
— Хвинтик.