Хвилина — Тлумачний словник української мови

Хвилина, -и, ж. Одиниця виміру часу, тривалість, що дорівнює 1/60 години; мить, момент, пора.

  • Вільна хвилина — не заповнений роботою короткий час
  • В одну хвилину — миттю, швидко, зараз же
  • В усик (у будь-яку) хвилину — будь-коли, в будь-який момент
  • За кілька хвилин
  • За якусь хвилину
  • З кожною хвилиною
  • З хвилини на хвилину — швидко, дуже швидко, щохвилини

— хвилинка, хвилинний, хвилинність, хвилинонька, хвилиночка, хвиля, хвилька.