Хата, -и, ж.
Житловий будинок (перев. сільський одноповерховий); домівка, господа, внутрішнє житлове приміщення такого будинку, кімната.
Д велика хата — світлиця; мале хата — хатина;
Родина, люди, які разом живуть у такому приміщенні.
- Вертатися (вернутися, повертатися і т. ін.) до хати — повертатися до рідного краю
- Мне хата скрию — мене це не стосується
- Не держатися хати — часто не бувати вдома
— хатина, хатинка, ха-тинонька, хатиночка, хатка, хатній, хатонька, хаточка, хатчина.