Халепа — Тлумачний словник української мови

Халепа, и, ж. неприємність, несподівана прикра подія, біда, нещастя.

  • «Ф» викрутитися (вилізти, вибратися і т. ін.) з халепи;
  • Збитися халепи — позбутися неприємностей, якої-небудь біди.

— халепка.