Хал, -а, ч.
Титул верховного духовного і світського правителя у мусульманських країнах, особа з цим титулом; каліф.
— Халіф на годину — людина, у якої рішучості на втілення добрих намірів вистачає на дуже короткий термін.
— Халіфат, -у, ч.
— Халіфство, -ва, с.
— Халіфський, -а, -е.