Хазяїн, А, Ч. (мн. Хазяїни, Ів і Хазяї, Ів), кого, чого; також без додатка; у зверт. Хазяїне. власник господарства, землі, майна, знарядь праці; господар, володар.
— хазяїнів, хазяїновитий, хазяйнувати, хазяїнуватий, хазяйливий, хазяй-новитий, присл. хазяїновито, присл. хазяйновито; хазяйнувати, хазяй, хазяйка, хазяйнування, хазяйнувати, ха-зяйнуватися, хазяйствечко, хазяйство, хазяйський, хазяйчик, хазяйчин, хазяювання, хазяювати.