Хабар — Тлумачний словник української мови

Хабар, а, ч.

Гроші або речі, якими підкупають службову особу за позитивні дії в інтересах того, хто їх дає.

Хабарик, Хабарник, Хабарництво, Хабарниця, Хабарницький.