Фіміам — Тлумачний словник української мови

Фіміам, у, ч.

Пахуча речовина для обкурювання, ладан;

Захоплена похвала, лестощі.

Кадити (палити, курити і т. ін.) Фіміам — лестити комусь, надмірно вихваляти когось.