Фігура — Тлумачний словник української мови

Фігура, и, ж.

1. постать.

2. статуя.

3. мат. частина площини, сукупність тіл.

4. зовнішній вигляд, обрис, форма чого-небудь.

Фігурний.

5. комплекс рухів, який становить необхідну частину танцю.

6. муз. мелодійна або ритмічна прикраса музичного твору.

Фігураційний, Фігурація.

7. шах. складова частина комплекту шахів. А важка фігура — тура або ферзь; легко фігура — кінь або слон.

Фігурний, Фігурно.

8. лінгв. особливий словесний зворот для підсилення виразності мовлення. див. риторичні фігури.

Фігуральний, Фігуральність, Фігурально.

9. хрест із розп'яттям або статуя святого на роздоріжжі.

10. піраміда для подання сигналу на відстань вогнищем.

11. старша гральна карта (туз, король, дама, валет) або зображення на ній.

Фігуральний, Фігуральність, Фігурально.