Фокус, а, ч.
1. Точка, в якій перетинаються відбиті сферичним дзеркалом (зібрані опуклою лінзою) промені.
— Фокусний, Фокусування, Фокусувати, Фокусуватися.
— Фокусна віддаль — віддаль від фокуса оптичної системи до поверхні лінзи або дзеркала.
2. Мат. точка у геометричній фігурі з певними постійними співвідношеннями віддалей до інших точок.
3. Місце, в якому найяскравіше виявляється властивість, дія, ознака чого-небудь.
- Фокус землетрусу
Фокус, а, ч. Подія, вчинок, трюк, що привертає увагу своєю незвичайністю, уявною надприродністю; перен. мн.: вередування, дивацтво.
- Викидати (викинути) фокуси
— фокусний, фокусник, фокусництво, фокусниця, фокусницький, фокусничання, фокусничати.
Фокус в інших словниках
| Фокус — Великий тлумачний словник сучасної української мови |