Ферт, а, ч.
1. стара назва літери «ф».
2. у знач. присл. фортом, розм. на зразок літери «ф», стаючи схожим на неї.
3. зневажл. франт, джиґун, жевжик, самовдоволена, розв'язна людина.
Ферт в інших словниках
| Ферт — Великий тлумачний словник сучасної української мови |